Сотенная организация в городах Великого княжества Литовского

Авторы

  • Николай (Mikola) Волков (Volkau) Europejski Uniwersytet Humanistyczny (Europos humanitarinis universitetas - Еўрапейскі гуманітарны ўніверсітэт)

Ключевые слова:

city, sotnya, militia, self-government, the Grand Duchy of Lithuania

Аннотация

Sotnya’s (hundreds) in the cities of the Grand Duchy of Lithuania in the early New Age are a unique phenomenon in which Belarusian historians see traditions of the ancient Rus. However, in the sources of the 15th–18th centuries there are no mentions of continuity with the urban tradition of the previous era, and the spread of hundreds and tens in the cities on the border of the Grand Duchy of Lithuania was caused by the military confrontation with the Moscow State and the Crimean Khanate. They may have originated on the basis of local traditions of the organization of the infantry, which has its roots in times of ancient Rus, at the same time on their formation could have a significant influence the pattern of organization of the Polish infantry. Hundreds and tens remained of military importance until the middle of the 17th century, but from their appearance until the 18th century, they were equally effective fiscal and administrative units and influenced local government.

Биография автора

  • Николай (Mikola) Волков (Volkau), Europejski Uniwersytet Humanistyczny (Europos humanitarinis universitetas - Еўрапейскі гуманітарны ўніверсітэт)

Библиографические ссылки

Archiwum Główne Akt Dawnych (AGAD).

Archiwum Kameralne, sygn. III. 240.

Archiwum Radziwiłłów, dz. II, Supplement, sygn. 372(2).

Archiwum Radziwiłłów, dz. 10, sygn. 514.

Archiwum Radziwiłłów, dz. 15, t. 8, pl. 1.

Archiwum Radziwiłłów, dz. 23, t. 133; t. 134, pl. 2; t. 137, pl. 3, 4; t. 154, pl. 5.

Archiwum Radziwiłłów, dz. 25, sygn. 1924, 1925, 1928, 1934, 1935, 1936, 2675/1, 2675/2, 3835/1.

Archiwum Tyzenhauzów, dz. 4, sygn. D1.

Archiwum Narodowe w Krakowie, Archiwum Młynowskie Chodkiewiczów, sygn. 2461.

Biblioteka Czartoryskich w Krakowie, Rkps 9233, 9234, 9249, 9251.

Biblioteka Zakładu Narodowego im. Ossolińskich, Rkps 243/II, 5168/II.

Lietuvos Mokslų Akademijos Vrublevskių Biblioteka, F. 40, nr 889.

Vilniaus universiteto biblioteka, Rankraščių skyrius, F. 4, nr 34508 (А1966).

Vilniaus universiteto biblioteka, Rankraščių skyrius, F. 4, nr 38058 (А4914).

Нацыянальны гістарычны архіў Беларусі // Nacyânalʹny gìstaryčny arhìǔ Belarusì, Ф. 146, воп. 3, спр. 21, 24 // F. 146, vop. 3, spr. 21, 24 // F. 694, vop. 2, spr. 4468; vop. 7, spr. 220.

Нацыянальны гістарычны архіў Беларусі // Nacyânalʹny gìstaryčny arhìǔ Belarusì, Ф. 694, воп. 2, спр. 4468; воп. 7, спр. 220.

Нацыянальны гістарычны архіў Беларусі // Nacyânalʹny gìstaryčny arhìǔ Belarusì, Ф. 1816, воп. 1, спр. 25 // F. 1816, vop. 1, spr. 25.

Нацыянальны гістарычны архіў Беларусі // Nacyânalʹny gìstaryčny arhìǔ Belarusì, Ф. 1825, воп. 1, спр. 8, 14 // F. 1825, vop. 1, spr. 8, 14.

Нацыянальны гістарычны архіў Беларусі // Nacyânalʹny gìstaryčny arhìǔ Belarusì, Ф. КМФ-18, спр. 267, арк. 315–315 адв // F. KMF-18, spr. 267, ark. 315–315 adv.

Нацыянальны гістарычны архіў Беларусі // Nacyânalʹny gìstaryčny arhìǔ Belarusì, Ф. КМФ–18, воп. 1, спр. 310 // F. KMF–18, vop. 1, spr. 310.

Księga magistratu miasta Połocka z 1676 roku, oprac. M. Makarau, Dz. Liseichykau, A. Latushkin, red. T. Kempa, Toruń 2020.

Акты Виленской археографической комиссии, т. 7, № 1, Вильна 1874 // Akty Vilenskoj arheografičeskoj komissii, t. 7, nr 1, Vilʹna 1874.

Архив Юго-Западной России, ч. 7, т. 2, Киев 1890 // Arhiv Ugo-Zapadnoj Rossii, č. 7, t. 2, Kiev 1890.

Белорусский архив древних грамот, ч. 1, Москва 1824 // Belorusskij arhiv drevnih gramot, č. 1, Moskva 1824.

Историко-юридические материалы, извлеченные из актовых книг губерний Витебской и Могилевской, вып. 6, Витебск 1875 // Istorikouridičeskie materialy, izvlečennye iz aktovyh knig gubernij Vitebskoj i Mogilevskoj, vyp. 6, Vitebsk 1875.

Историко-юридические материалы, извлеченные из актовых книг губерний Витебской и Могилевской, вып. 10, Витебск 1879 // Istorikouridičeskie materialy, izvlečennye iz aktovyh knig gubernij Vitebskoj i Mogilevskoj, vyp. 10, Vitebsk 1879.

Историко-юридические материалы, извлеченные из актовых книг губерний Витебской и Могилевской, вып. 11, Витебск 1880 // Istorikouridičeskie materialy, izvlečennye iz aktovyh knig gubernij Vitebskoj i Mogilevskoj, vyp. 11, Vitebsk 1880.

Историко-юридические материалы, извлеченные из актовых книг губерний Витебской и Могилевской, вып. 12, Витебск 1881 // Istorikouridičeskie materialy, izvlečennye iz aktovyh knig gubernij Vitebskoj i Mogilevskoj, vyp. 12, Vitebsk 1881.

Историко-юридические материалы, извлеченные из актовых книг губерний Витебской и Могилевской, вып. 13, Витебск 1882 // Istorikouridičeskie materialy, izvlečennye iz aktovyh knig gubernij Vitebskoj i Mogilevskoj, vyp. 13, Vitebsk 1882.

Историко-юридические материалы, извлеченные из актовых книг губерний Витебской и Могилевской, вып. 14, Витебск 1883 // Istorikouridičeskie materialy, izvlečennye iz aktovyh knig gubernij Vitebskoj i Mogilevskoj, vyp. 14, Vitebsk 1883.

Историко-юридические материалы, извлеченные из актовых книг губерний Витебской и Могилевской, вып. 15, Витебск 1884 // Istorikouridičeskie materialy, izvlečennye iz aktovyh knig gubernij Vitebskoj i Mogilevskoj, vyp. 15, Vitebsk 1884.

Историко-юридические материалы, извлеченные из актовых книг губерний Витебской и Могилевской, вып. 19, Витебск 1889 // Istorikouridičeskie materialy, izvlečennye iz aktovyh knig gubernij Vitebskoj i Mogilevskoj, vyp. 19, Vitebsk 1889.

Историко-юридические материалы, извлеченные из актовых книг губерний Витебской и Могилевской, вып. 29, Витебск 1901 // Istorikouridičeskie materialy, izvlečennye iz aktovyh knig gubernij Vitebskoj i Mogilevskoj, vyp. 29, Vitebsk 1901.

Кніга магістрата места Полацка 1727 г., падрыхт. А.М. Латушкін, М.Дз. Макараў, Вільня–Беласток 2012 // Knìga magìstrata mesta Polacka 1727 g., padryht. A.M. Latuškìn, M. Dz. Makaraǔ, Vìlʹnâ – Belastok 2012.

Метрыка Вялікага Княства Літоўскага. Кніга 44 (1559–1566): Кніга запісаў 44, падрыхт. А.І. Груша, Мінск 2001 // Metryka Vâlìkaga Knâstva Lìtoǔskaga. Knìga 44 (1559–1566): Knìga zapìsaǔ 44, padryht. A.Ì. Gruša, Mìnsk 2001.

Ординация королевских пущ в лестничествах бывшего великого княжества Литовского, составленные по инструкции короля Владислава IV, комиссарами Виленским каноником и королевским секретарем Петром Далматом Исайковским и Упитским маршалком Христофором Бело- зором в 1641 г., Вильна 1871 // Ordinacia korolevskih puŝ v lestničestvah byvšego velikogo knažestva Litovskogo, sostavlennye po instrukcii Korola Vladislava IV, Komissarami Vilenskim kanonikom i korolevskim sekretarem Petrom Dalmatom Isajkovskim i Upitskim maršalkom Hristoforom Belozorom v 1641 g., Vilʹna 1871.

Писцовая книга Пинского и Клецкого княжеств, составленная Пинским старостою Станиславом Хвальчевским в 1552–1555 г., пред. К. Снитко, Вильна 1884 // Piscovaâ kniga Pinskogo i Kleckogo knâžestv, sostavlennaâ Pinskim starostoû Stanislavom Hvalʹčevskim v 1552–1555 g., pred. K. Snitko, Vilʹna 1884.

Полоцкая ревизия 1552 года, сост. И.И. Лаппо, Москва 1905 // Polockaa revizia 1552 goda, sost. I.I. Lappo, Moskva 1905.

Полоцкие грамоты XIII – начала XVI в., подгот. А.Л. Хорошкевич, С.В. Полехов, В.А. Воронин, А.И. Груша, А.А. Жлутко, Е.Р. Сквайрс, А.Г. Тюльпинт, т. 2, Москва 2015 // Polockie gramoty XIII – načala XVI v., podgot. A.L. Horoškevič, S.V. Polehov, V.A. Voronin, A.I. Gruša, A.A. Žlutko, E.R. Skvajrs, A.G. Tûlʹpint, t. 2, Moskva 2015.

Путешествие в Московию барона Августина Майерберга и Горация Вильгельма Кальвуччи, послов Августейшего Римского Императора Леопольда к Царю и Великому Князю Алексею Михайловичу в 1661 году, описанное самим бароном Майербергом, Москва 1874 // Putešestvie v Moskoviû barona Avgustina Majerberga i Goraciâ Vilʹgelʹma Kalʹvučči, poslov Avgustejšego Rimskogo Imperatora Leopolʹda k Carû i Velikomu Knâzû Alekseû Mihajloviču v 1661 godu, opisannoe samim baronom Majerbergom, Moskva 1874.

Baranowski I.T., Epigon feudalizmu na Białej Rusi, „Rocznik Towarzystwa Przyjaciół Nauk w Wilnie” 1909, t. 3.

Baranowski I.T., Trzy hrabstwa białoruskie, [w:] Wieś i folwark. Studya z dziejów agrarnych Polski, Warszawa 1914.

Bołdyrew A., Piechota zaciężna w Polsce w pierwszej połowie XVI wieku, Warszawa 2011.

Gerlach J., Chłopi w obronie Rzeczypospolitej: studium o piechocie wybranieckiej, Lwów 1939.

Hryckiewicz A., Milicje miast magnackich na Białorusi i Litwie w XVI–XVIII w., „Kwartalnik Historyczny” 1970, nr 1.

Lech M.J., Powstanie chłopów białoruskich w starostwie krzyczewskim (1740 r.), „Przegląd Historyczny” 1960, t. 51, nr 2.

Łopatecki K., Organizacja, prawo i dyscyplina w polskim i litewskim pospolitym ruszeniu, Białystok 2018.

Poppe D., Ludność dziesiętnicza w Polsce wczesnośredniowiecznej: (z dziejów kształtowania się klasy chłopskiej feudalnie zależnej), „Kwartalnik Historyczny” 1957, t. 64, nr 1.

Szczygielski W., Obowiązki i powinności wojskowe miast i mieszczaństwa w Polsce od XIII do połowy XV wieku, „Studia i Materiały do Historii Wojskowości” 1960.

Topolska M.B., Szkłów i jego rola w gospodarce Białorusi Wschodniej w XVII i XVIII wieku, „Roczniki Dziejów Społecznych i Gospodarczych” 1960, t. 30.

Tyla A., Visuotinio šaukimo prievolė Lietuvos miestams XVI a. pabaigoje – XVII a., „Lietuvos TSR Mokslų Akademijos darbai” 1981, A serija, t. 1 (70).

Wojna przeciwko Kozakom Zaporoskim w latach 1648 i 1649 przez Alberta Wijuk Kojałowicza. Tłumaczenie z rękopisu łacińskiego z Archiwum ks.ks. Radziwiłłów w Nieświerzu Edward Kotłubaj, Połomnia – Zabrze – Tarnowskie Góry 2020.

Wysłouch S., Uwagi o przyczynach rozwoju Mohylewa w XVI i XVII wieku, „Wiadomości Studium Historii Prawa Litewskiego” 1938, t. 1.

≪Абрысы розныя≫: малюнкі і чарцяжы гетмана Януша Радзівіла, уклад. М.А. Волкаў, аўт. тэксту М.А. Волкаў, К.І. Карлюк, Мінск 2020 // „Abrysy roznyâ”: malûnkì ì čarcâžy getmana Ânuša Radzìvìla, uklad. M.A. Volkaǔ, aǔt. Tèkstu M.A. Volkaǔ, K.Ì. Karlûk, Mìnsk 2020.

Бабятыньскі К., Ад Смаленску да Вільні. Вайна Рэчы Паспалітай з Масковіяй (1654–1655 гг.), Вільня 2011 // Babâtynʹskì K., Ad Smalensku da Vìlʹnì. Vajna Rèčy Paspalìtaj z Maskovìâj (1654–1655 gg.), Vìlʹnâ 2011.

Білоус Н., Київ наприкінці XV – у першій половині XVII століття. Міська влада і самоврядування, Київ 2008 // Bìlous N., Kiïv naprikìncì XV – u peršìj polovinì XVII stolìttâ. Mìsʹka vlada ì samovrâduvannâ, Kiïv 2008.

Бромлей Ю.В., К вопросу о сотне, как общественной ячейке у восточных и южных славян в средние века, [в:] История, фольклор, искусство славянских народов. Доклады советской делегации. V Международный съезд славистов (София, сентябрь 1963), Москва 1963 // Bromlej Û.V., K voprosu o sotne, kak obŝestvennoj âčejke u vostočnyh i ûžnyh slavân v srednie veka, [v:] Istoriâ, folʹklor, iskusstvo slavânskih narodov. Doklady sovetskoj delegacii. V Meždunarodnyj sʺezd slavistov (Sofiâ, sentâbrʹ 1963), Moskva 1963.

Варонін В.А., Князь Юрый Лынгвеневіч Мсціслаўскі: гістарычны партрэт, Мінск 2010 // Varonìn V.A., Knâzʹ Ûryj Lyngvenevìč Mscìslaǔskì: gìstaryčny partrèt, Mìnsk 2010.

Васюта О., Засади функціонування та час виникнення ≪тисяч≫ у давній Русі, ≪Сiверянський лiтопис≫ 2009 // Vasûta O., Zasadi funkcìonuvannâ ta čas viniknennâ „tisâč” u davnìj Rusì, „Siverânsʹkij litopis” 2009.

Волкaў М.А., Арганізацыя і забеспячэнне будаўніцтва фартыфікацый у Слуцку пры Багуславе Радзівіле (1654–1669 гг.), ≪Исследования по истории Восточной Европы = Studia Historica Europae Orientalis≫ 2012, вып. 5 // Volkaǔ M.A., Arganìzacyâ ì zabespâčènne budaǔnìctva fartyfìkacyj u Slucku pry Baguslave Radzìvìle (1654–1669 gg.), „ Issledovaniâ po istorii Vostočnoj Evropy = Studia Historica Europae Orientalis” 2012, vyp. 5.

Волкаў М.А., Замкі і фартэцыі Радзівілаў на беларускіх землях у XVI – пачатку XVIII ст., Мінск 2020 // Volkaǔ M.A., Zamkì ì fartècyì Radzìvìlaǔ na belaruskìh zemlâhu XVI – pačatku XVIII st., Mìnsk 2020.

Волкaў М.А., Нясвіжскі замак у Вялікай Паўночнай вайне, [в:] Вялікае Княства Літоўскае: Права. Вайна. Дыпламатыя, рэд. С.Ф. Сокал, А.М. Янушкевіч, Мінск 2012 // Volkaǔ M.A., Nâsvìžskì zamak u Vâlìkaj Paǔnočnaj vajne, [v:] Vâlìkae Knâstva Lìtoǔskae: Prava. Vajna. Dyplamatyâ, rèd. S.F. Sokal, A.M. Ânuškevìč, Mìnsk 2012.

Волкаў М.А., Слуцк на старых планах, Мінск 2017 // Volkaǔ M.A., Sluck na staryh planah, Mìnsk 2017.

Голубеў В.Ф., Сельская абшчына ў Беларусі XVI–XVIII стст., Мінск 2008 // Golubeǔ V.F., Selʹskaâ abščyna ǔ Belarusì XVI–XVIII stst., Mìnsk 2008.

Голубеў В.Ф., Старонка з жыцця насельніцтва Шклоўскага графства сярэдзіны XVI ст., ≪Беларускі гістарычны часопіс≫ 2015, № 5 // Golubeǔ V.F., Staronka z žyccâ naselʹnìctva Škloǔskaga grafstva sârèdzìny XVI st., „Belaruskì gìstaryčny časopìs” 2015, nr 5.

Греков Б.Д., Киевская Русь, Москва 1953 // Grekov B.D., Kievskaâ Rusʹ, Moskva 1953.

Грицкевич А.П., Частновладельческие города Белоруссии в XVI–XVIII вв. (социально-экономическое исследование истории городов), Минск 1975 // Grickevič A.P., Častnovladelʹčeskie goroda Belorussii v XVI–XVIII vv. (socialʹno-èkonomičeskoe issledovanie istorii gorodov), Minsk 1975.

Груша А., Рэтраспектыўны метад у даследаванні гісторыі Вялікага княства Літоўскага, [в:] Вялікае княства Літоўскае: Метадалогія і метады даследавання, Санкт-Петербург 2003 // Gruša A., Rètraspektyǔny metad u dasledavannì gìstoryì Vâlìkaga knâstva Lìtoǔskaga, [v:] Vâlìkae knâstva Lìtoǔskae: Metadalogìâ ì metady dasledavannâ, Sankt-Peterburg 2003.

Грушевский А.С., Города Великого княжества Литовского в XIV−XVI вв.: старина и борьба за старину, Киев 1918 // Gruševskij A.S., Goroda Velikogo knâžestva Litovskogo v XIV−XVI vv.: starina i borʹba za starinu, Kiev 1918.

Грушевский М.С., Барское староство: исторические очерки (XV–XVIII в.), Киев 1894 // Gruševskij М.S., Barskoe starostvo: istoričesije očerki XV–XVIII vv., Kiev 1984.

Довнар-Запольский М.В., Очерки по организации западно-русского крестьянства в XVI веке, Киев 1905 // Dovnar-Zapolʹskij M.V., Očerki po organizacji zapadnorusskogo krestʹânstva v XVI veke, Kiev 1905.

Доўнар А.Б., Гарадское самакіраванне Шклова XVI–XVIII ст., [в:] Шклоў і Шклоўскі раён, уклад. А.Б. Доўнар, Мінск 2020 // Doǔnar A.B., Garadskoe samakìravanne Šklova XVI–XVIII st., [v:] Škloǔ ì Škloǔskì raën, układ. A.B. Doǔnar, Mìnsk 2020.

Карпачев А.М., Русские переписные книги как источник для демографического изучения городов Белоруссии второй половины XVІІ в., [в:] Вопросы архивоведения и источниковедения в БССР, Минск 1971 // Karpačev A.M., Russkie perepisnye knigi kak istočnik dlâ demografičeskogo izučeniâ gorodov Belorussi vtoroj poloviny XVII v., [v:] Voprosy arhivovedeniâ i istočnikovedeniâ v BSSR, Minsk 1971.

Копысский З.Ю., Социально-политическое развитие городов Белоруссии в XVI – первой половине XVII в., Минск 1975 // Kopysskij Z.Û., Socialʹno-političeskoe razvitie gorodov Belorussii v XVI – pervoj polovine XVII v., Minsk 1975.

Копысский З.Ю., Экономическое развитие городов Белоруссии в XVI – первой половине XVII в. Наука и техника, Минск 1966 // Kopysskij Z.Û., Èkonomičeskoe razvitie gorodov Belorussii v XVI – pervoj polovine XVII v. Nauka i tehnika, Minsk 1966.

Кучкин В.А., Десятские и сотские Древней Руси, [в:] Древняя Русь: очерки политического и социального строя, Москва 2008 // Kučkin V.A., Desâtskie i sotskie Drevnej Rusi, [v:] Drevnââ Rusʹ: očerki političeskogo i socialʹnogo stroâ, Moskva 2008.

Линниченко И.А., Черты из истории сословий в Юго-Западной Галицкой (Руси) XIV–XV в., Москва 1894 // Linničenko I.A., Čerty iz istorii soslovij v Ûgo-Zapadnoj Galickoj (Rusi) XIV–XV v., Moskva 1894.

Любавский М.К., Литовско-русский сейм : Опыт по истории учреждения в связи с внутренним строем и внешней жизнью государства, Москва 1900 // Lûbavskij M.K., Litovsko-russkij sejm: Opyt po istorii učreždeniâ v svâzi s vnutrennim stroemi vnešnej žiznʹû gosudarstva, Moskva 1900.

Любавский М.К., Областное деление и местное управление Литовско-Русского государства ко времени издания первого литовского статута, Москва 1892 // Lûbavskij M.K., Oblastnoe delenie i mestnoe upravlenie Litovsko-Russkogo gosudarstva ko vremeni izdaniâ pervogo litovskogo statuta, Moskva 1892.

Макараў М., Ад пасада да магдэбургіі: Прававое становішча местаў Беларускага Падзвіння ў XIV – першай палове XVII ст., Мінск 2008 // Makaraǔ M., Ad pasada da magdèburgìì: Pravavoe stanovìšča mestaǔ Belaruskaga Padzvìnnâ ǔ XIV – peršaj palove XVII st., Mìnsk 2008.

Мелешко В.И., Могилев в XVI – середине XVII в., Минск 1988 // Meleško V.I., Mogilev v XVI – seredine XVII v., Minsk 1988.

Мяцельскі А.А., Мсціслаўскае княства і ваяводства ў XII–XVIII стст., Мінск 2010 // Mâcelʹskì A.A., Mscìslaǔskae knâstva ì vaâvodstva ǔ XII–XVIII stst., Mìnsk 2010.

Мяцельскі А.А., Старадаўні Крычаў: гісторыка-археалагічны нарыс горада ад старажытных часоў да канца XVIII ст., Мінск 2003 // Mâcelʹskì A.A., Staradaǔnì Kryčaǔ: gìstoryka-arhealagìčny narys gorada ad staražytnyh časoǔ da kanca XVIII st., Mìnsk 2003.

Полехов С.В., Смоленские послания середины XV – начала XVI века, [в:] Sub specie aeternitatis. Сборник научных статей к 60-летию Вадима Борисовича Крысько, Москва 2021 // Polehov S.V., Smolenskie poslaniâ serediny XV – načala XVI veka, [v:] Sub specie aeternitatis. Sbornik naučnyh statej k 60-letiû Vadima Borisoviča Krysʹko, Moskva 2021.

Памятники истории Восточной Европы, т. 3: Документы Ливонской войны (подлинное делопроизводство приказов и воевод) 1571–1580 гг., сост. И. Граля и др., Москва – Варшава 1998 // Pamâtniki istorii Vostočnoj Evropy, t. 3: Dokumenty Livonskoj vojny (podlinnoe deloproizvodstvo prikazov i voevod) 1571–1580 gg., sost. I. Gralâ i dr., Moskva – Varšava 1998.

Рыбаков Б.А., Деление Новгородской земли на сотни в XIII в., ≪Исторические записки≫ 1938, т. 2 // Rybakov B.A., Delenie Novgorodskoj zemli na sotni v XIII v., „Istoričeskie zapiski” 1938, t. 2.

Стрэнкоўскі С.П., Гарадское самакіраванне на тэрыторыі Беларусі ў канцы XIV–XVIII ст., ч. 1–2, Мінск 2013 // Strènkoǔskì S.P., Garadskoe samakìravanne na tèrytoryì Belarusì ǔ kancy XIV–XVIII st., č. 1–2, Mìnsk 2013.

Сьцяпанаў Ц., Гісторыя места Магілёва да наданьня яму майдэборскага права (1577 г.), ≪Запіскі аддзелу гуманітарных навук. Кн. 3. Працы клясы гісторыі≫ 1928, т. 2 // Sʹcâpanaǔ C., Gìstoryâ mesta Magìlëva da nadanʹnâ âmu majdèborskaga prava (1577 g.), „Zapìskì addzelu gumanìtarnyh navuk. Kn. 3. Pracy klâsy gìstoryì” 1928, t. 2.

Ткачев М.А., Белорусский феодальный город XIV–XVIII веков (структура и организация обороны). Диссертация на соискание ученой степени доктора исторических наук, Гродно 1985 // Tkačev M.A., Belorusskij feodalʹnyj gorod XIV–XVIII vekov (struktura i organizaciâ oborony). Dissertaciâ na soiskanie učenoj stepeni doktora istoričeskih nauk, Grodno 1985.

Ткачоў М.А., Замкі і людзі, Мінск 1991 // Tkačoǔ M.A., Zamkì ì lûdzì, Mìnsk 1991.

Толочко П.П., Власть в Древней Руси X–XIII вв., Санкт-Петербург 2011 // Toločko P.P., Vlastʹ v Drevnej Rusi X–XIII vv., Sankt-Peterburg 2011.

Хорошев А.С., Сотские (соцкие) новгородские, [в:] Великий Новгород. История и культура IX–XVII веков. Энциклопедический словарь, ред. В.Л. Янин, Санкт-Петербург 2007 // Horošev A.S., Sotskie (sockie) novgorodskie, [v:] Velikij Novgorod. Istoriâ i kulʹtura IX–XVII vekov. Ènciklopedičeskij slovarʹ, red. V.L. Ânin, Sankt-Peterburg 2007.

Цемушаў В.М., На ўсходняй мяжы Вялікага Княства Літоўскага (сярэдзіна XIV – першая палова XVI ст.), Смаленск 2014 // Cemušaǔ V.M., Na ǔshodnâj mâžy Vâlìkaga Knâstva Lìtoǔskaga (sârèdzìna XIV – peršaâ palova XVI st.), Smalensk 2014.

Янин В.Л., Очерки истории средневекового Новгорода, Москва 2008 // Ânin V.L., Očerki istorii srednevekovogo Novgoroda, Moskva 2008.

Опубликован

2023-03-13

Как цитировать

Сотенная организация в городах Великого княжества Литовского. (2023). Miscellanea Historico-Iuridica, 21(1), 499-534. https://miscellanea.uwb.edu.pl/article/view/694

Похожие статьи

1-10 из 111

Вы также можете начать расширеннвй поиск похожих статей для этой статьи.